Але це було лише початком. Дуглас не став мовчати й про те, що болить. Він відверто поділився своїми страхами за долю демократії у США, особливо в контексті адміністрації Трампа. Коли його запитали про політику на батьківщині, лауреат Оскара без вагань заявив, що нація нині “фліртує з автократією”, пише Variety.

“Я розглядаю це загалом як факт того, наскільки цінною є демократія, наскільки вона вразлива і як її завжди потрібно захищати”, — сказав Дуглас, наголошуючи на важливості свободи. “Сподіваюся, що те, з чим ми зараз боремося, є нагадуванням про всю важку працю, яку чехи доклали для здобуття своєї свободи та незалежності. Політика тепер, схоже, стала справою прибутку. Гроші увійшли в демократію як центр прибутку. Люди йдуть у політику зараз, щоб заробити гроші. Ми підтримували ідеал, ідеалізм у США, якого зараз не існує”.

Актор вирішив не вдаватися в надто багато деталей, зазначивши, що “новини говорять самі за себе”.

“Я сам хвилююся, я нервую, і думаю, що це наша спільна відповідальність — дбати про себе”, — підсумував він, змушуючи замислитися кожного.

Цікаво, що показ Пролітаючи над гніздом зозулі відбувся рівно через пів століття після його прем’єри у Карлових Варах. Ця подія вшановує особливий зв’язок фільму з містом та рідною країною режисера Формана. Дуглас згадував, як Мілош Форман, будучи вірним прихильником фестивалю, вважав за необхідне представляти там свою країну. Разом з Дугласом, продюсером фільму Саулом Заенцем та Денні ДеВіто, вони свого часу отримали Кришталевий глобус за видатний внесок у світове кіно.

“Фестиваль тільки починався, коли ми вперше приїхали сюди”, — згадував Дуглас. “Це було нове місце, і Мілош відчував, що для його країни важливо бути присутнім. Пам’ятаю, ми чудово провели час, це чарівне, чарівне місто. Це надзвичайно незвично вшановувати фільм, якому 50 років. Це було нагадуванням для мене, наскільки особливою була та картина. Це справжня насолода повернутися сюди, на місце “злочину”, де виріс Мілош, з усім тим, чого він досяг”.

Актор не оминув увагою й “золотий” 1976 рік, коли на Оскар за найкращий фільм номінувалися такі шедеври, як Полудень у Спеку, Щелепи, Баррі Ліндон, Нашвілл і, звичайно ж, переможець Формана.